Pages in topic:   < [1 2 3] >
Пересадка бруньки і гемодіализ
Thread poster: Vladimir Dubisskiy
Yuri Smirnov
Yuri Smirnov  Identity Verified
Local time: 04:16
English to Belarusian
+ ...
Ну в тебе й жарти, боцман! Nov 22, 2003

Oleg Prots wrote:
ПРО "ЗАКРИЮ ТЕМУ" -- ТО БУВ ЖАРТ!



Як в тому анекдоті: "Ну в тебе й жарти, боцман!"

А що до never shall meet, та невже ж ви думаєте, що Хар... Могильов та Гродно (за це не виженете) будуть розмовляти одною мовою? То, батєнька, комунизьм - "Это чтобы в мире без Россий, без Латвий жить единым человечьим общежитьем". Тільки "без Латвій" тут іде спочатку, а "без Росій" відкладається на непевне "після".

Так що хай будуть і Росії, і Латвії, і Харкови, і Львови, і хай розмовляють так, як Бог на душу положить. А ми, перекладачі, будемо подправляти, якщо когось занесе на яку "бруньку".

Білоруський анархист-націоналіст-християнський теократ.


 
Oleg Prots
Oleg Prots  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
English to Ukrainian
+ ...
:) Nov 22, 2003

От про Могильов і Гродно не скажу, бо не знаю...
А з усім іншим згоден.


 
Mariana Prokopovych
Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Italian to Ukrainian
+ ...
Що є норма? Nov 22, 2003

Але все таки літак переміг і аероплан, і *самоліт (напевно й таке було)

Oleg Prots wrote:
Я мав на увазі тільки те, що є народи, в яких творення своїх слів замість запозичення іноземних вважається нормою (не в останню чергу завдяки багаторічній цілеспрямованій державній політиці). І я сподіваюся, що колись нарівні з поляками і французами таким народом будуть вважати і українців.


Не думаю, що в цьому є якась норма, це залежить від структури мови, і ще якихсь чинників, в кожному разі це не питання політики чи рівня розвитку мови. Я колись пробувала вчити угорську і мене вразило, що там нема за що зачепитися - дуже мало не те що запозичених, але й інтернаціональних слів (не чула, щоб угорці провадили якусь особливу політику захисту мови від запозичень). А японська навпаки, складається мало не на 80 відсотків із запозичень - в основному з китайської, а тепер і з англійської, але від того не стає менш японською. І її не назвеш мало розвинутою чи якоюсь неповноцінною (поправте мене хто знає добре ці мови). Словом, кожен викручується як може. Українська ж десь посередині - не те щоб проти, але й не все підряд.


[Edited at 2003-11-22 18:23]


 
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Можливо... Nov 22, 2003

Mariana Prokopovych wrote:

Я колись пробувала вчити угорську і мене вразило, що там нема за що зачепитися - дуже мало не те що запозичених, але й інтернаціональних слів

[Edited at 2003-11-22 16:41]


Бо угорська мова інша, іншої мовної сім'ї. Але навіть в ній є слова типу пушта.

Але деякі мови інколи МАЮТЬ захищати себе від впливу споріднених мов. Як французька, ірландська чи валійська (звісно,останні дві не споріднені з англійською) від англійської чи українська від російської чи польської. Так вже воно склалося.

[Edited at 2003-11-22 17:14]


 
Ludwig Chekhovtsov
Ludwig Chekhovtsov  Identity Verified
Local time: 21:16
English to Russian
+ ...
Кошиківець ?! Відбиванщик ?! Копан... ?!?! Nov 22, 2003

Sergey Strakhov wrote:
Кошиківка (баскетбол)
Відбиванка (волейбол)
Копаний м'яч (футбол)

А чомусь в тих же поляків з назв "сяткувка", "кошикувка" і "півка ножна" ніхто і не думає сміятися... [/quote]

Як кому, а мені особисто зовсім не смішно, навіть навпаки. А як же тоді ми будемо називати баскетболістів, волейболістів, футболістів ... ?


 
Ludwig Chekhovtsov
Ludwig Chekhovtsov  Identity Verified
Local time: 21:16
English to Russian
+ ...
Перемоги нерідко бувають пірровими Nov 22, 2003

Mariana Prokopovych wrote:

Але все таки літак переміг і аероплан, і *самоліт (напевно й таке було)

[


Воно таки так, але чи пішло це на користь українській мові в цілому ?

Конкретно, в російській є "самолёт" і "вертолёт".
В українській, відповідно, "літак" і "вертоліт".
І є також прикметники "вертолётный" і "вертолітний" (дехто вживає "вертольотний").
Так от, коли ми говоримо чи пишемо, наприклад, "вертолітні двигуни", всім зрозуміло, що йдеться про двигуни різних вертольотів. Коли ж ми маємо на увазі якийсь конкретний вертоліт, то тоді скажемо "двигуни вертольота".
Зовсім інша справа з прикметником від слова "літак", тобто "літаковий". А саме, в подібному сполученні зі словом "двигуни" - "літакові двигуни", ми не маємо подібної однозначності, бо це однаково можуть бути і двигуни різних літаків, і двигуни одного конкретного літака.
Те ж саме можна сказати, приміром, і про "літакові змагання" - що це, змагання літаків чи змагання на літаках ? Стосовно "вертолітних змагань", принаймні у мене, таке питання не винакає.
Отож я й думаю, чи завжди нам треба так радіти здобутим перемогам ? Особливо на мовному полі, яке ми часто-густо перетворюємо в справжнє поле бою ...

Але саме по собі слово "літак" мені дуже-дуже подобається. Воно, дійсно, є справжнім українським словом, не те що, скажімо, "цукор" або навіть "козак" !

Щиро всіх вітаю на цьому форумі !


[Edited at 2003-11-22 20:21]

[Edited at 2003-11-22 20:52]


 
Mariana Prokopovych
Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Italian to Ukrainian
+ ...
Найкращий захист - наступ :-) Nov 22, 2003

Jarema wrote:
Але деякі мови інколи МАЮТЬ захищати себе від впливу споріднених мов. Як французька, ірландська чи валійська (звісно,останні дві не споріднені з англійською) від англійської чи українська від російської чи польської. Так вже воно склалося.

[Edited at 2003-11-22 17:14]


Мова має свої механізми захисту, і треба тільки дати їм змогу спрацювати, а для цього треба щоб мова на повну силу функціонувала на всіх рівнях. Тобто потрібна достатня кількість мовленнєвих актів (бажано добрих), яка дозволить мовцям виробити добре відчуття мови. Саме в цьому наша біда, і біда ірландців та валійців. Вся проблема в тім, що українська мова вживається недостатньо (ото відкрила Америку!), і навіть у так званій україномовній Галичині мовці не мають доброго відчуття мови, тому весь час чуєш "згідно розпорядження", "з ріку в рік", "їхали конями", "з цього привіду" і т.п. Якщо мова вживається повноцінно, то вона все перемеле, асимілює потрібне і викине геть зайве. Але як цього досягти?

З французькою трохи інша справа, і ми не знаємо, що дасть така політика на довгострокову перспективу. Не забувайте, що свого часу англійська зазнала сильного впливу французької, і не тільки не була нею знищена, але й дуже збагатилася завдяки цьому. Так що тут пан чи пропав.

Зрештою, від щирого серця приєднуюся до вас у вболіванні за долю української мови. Це й для мене одне з болючих питань.


 
Mariana Prokopovych
Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Italian to Ukrainian
+ ...
Вечеря (не) в літаку :-) Nov 22, 2003

Ludwig Chekhovtsov wrote:

Це таки так, але чи пішло це на користь українській мові в цілому ?

Конкретно, в російській є "самолёт" і "вертолёт".
В українській, відповідно, "літак" і "вертоліт".
І є також прикметники "вертолётный" і "вертольотний" (дехто вживає "вертолітний").
Але ж в російській є прикметник "самолётный": самолётный аэроклуб, самолётный спорт, самолётный алюминий, самолётный лом або, наприклад, і таке: самолётный ужин.
От і спробуйте тепер перекласти ці словосполучення на українську, коли у нас переміг, як Ви, шановна Марьяно, вважаєте, "літак".



Дозволю собі нагадати, шановний Людвігу, що українська мова існує не у функції від російської чи можливості або неможливості перекладу певних слів з російської. Вам, як перекладачу, повинно бути відомо, що не завжди слово або словосполучення в одній мові можна дослівно передати іншою, доводиться передавати описово, міняти структуру словосполучення і т.п. Напр., алюміній для літаків чи вечеря в літаку. До речі, тут річ не в тім, що саме слово "літак" погане (як ви вважаєте) чи не утворює похідних, бо ж слово "літаковий" потенційно можливе (може колись хтось його і вживав), тільки воно не прижилося і без нього навчилися обходитися. Таких слів є море у всіх мовах, інакше ми, перекладачі, не були б потрібні, все би робила машина. Може, з вашого погляду, недоліком української мови є також те, що російське слово "почка" у ній перекладається двома українськими - "нирка" і "брунька", це ж так ускладнило роботу машинного перекладача, який дав тему цьому топікові

...коли у нас переміг, як Ви, шановна Марьяно, вважаєте, "літак"


А як ви вважаєте, що перемогло?

Мар'яна


 
Mariana Prokopovych
Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Italian to Ukrainian
+ ...
Ніхто нікого не примушує! Nov 22, 2003

Ludwig Chekhovtsov wrote:
Sergey Strakhov wrote:
Кошиківка (баскетбол)
Відбиванка (волейбол)
Копаний м'яч (футбол)

А чомусь в тих же поляків з назв "сяткувка", "кошикувка" і "півка ножна" ніхто і не думає сміятися...


Як кому, а мені особисто зовсім не смішно, навіть навпаки. А як же тоді ми будемо називати баскетболістів, волейболістів, футболістів ... ?[/quote]

Невже була директива партії (котрої?!!!) заборонити слова баскетбол, волейбол і футбол і ввести натомість кошиківку, відбиванку і копаний м'яч під страхом заслання на Лабрадор (даруйте, якщо жарт невдалий)? Чому ви відразу настрашилися? Існує така річ як синоніми, і цими синонімами до баскетболу, волейболу і футболу (до речі, в польській мові, крім pilki noznej, є також слово futbol) можуть бути оці вищевказані регіоналізми (так говорила моя бабця, і так тепер дехто каже в Галичині), не претендуючи бути основними словами в літературній українській мові, які позначають ці поняття. Ще є таке смішне слово "порохотяг", який придумали, щоб замінити "пилосос" (який є законним запозиченням з російської, не русизмом!). Звичайно, перекладаючи інструкцію з експлуатації цього корисного пристрою, я ніколи не напишу "порохотяг", але десь в художньому творі або в іншому подібному тексті, чому б мені його іноді й не вжити? Є багато таких слів, діалектизмів, регіоналізмів, архаїзмів, часом невдалих утворень, які іноді здаються смішними і якими ми не користуємося на щодень, але серед них в разі потреби можна понишпорити, і раз - витянути якусь перлу, яка якраз пасує до нашого контексту. То хіба варто їх зовсім проганяти з мови?

Але саме по собі слово "літак" мені дуже-дуже подобається. Воно, дійсно, є справжнім українським словом, не те що, скажімо, "цукор" або навіть "козак" !


І цукор, і козак (як зрештою і нирка) - цілком українські слова, інша річ, що історично вони чужомовного походження, але про це знають лише спеціалісти (як от ми з вами). Вони повністю інтегрувалися в українську мову і з практичного погляду їх можна вважати українськими. Таких слів немало, якщо від них відмовитися, то не залишиться нічого (як і в будь-якій іншій мові). Я, наприклад, була дуже здивована, коли дізналася, що щире українське слово "барвінок" історично насправді не українське, а походить з латини, від "pervinca", через німецьке Bartwinkel, якщо не помиляюся.

P.S. Людвігу, вибачте, я відповіла на ваш попередній пост, не помітивши, що ви його змінили.

[Edited at 2003-11-22 21:35]


 
Sergey Strakhov
Sergey Strakhov  Identity Verified
Local time: 03:16
Member (2004)
English to Russian
+ ...
А якщо ставитись до запозичень неупереджено? Nov 22, 2003

Mariana Prokopovych wrote:

Може, з вашого погляду, недоліком української мови є також те, що російське слово "почка" у ній перекладається двома українськими - "нирка" і "брунька", це ж так ускладнило роботу машинного перекладача, який дав тему цьому топікові

Мар'яна


Українськими? Перепрошую, Мар"яно, але "нирка" - це 100-відсоткове запозичення з німецької (Niere). І від цього це слово не стало менш українським. Як і сотні інших (фарба, ганок, дах, гатунок, цегла, гай, бавовна, спис....) - тільки у моїй колекції вже більш ніж двісті таких, і не тільки іменників. Хто цікавиться - можу подовжити цей перелік.
Отак і кошиківка з копаним м"ячем - це запозичення, тільки цього разу, з польської. Якби ж нам замість "футболу" з "баскетболои" щось рідне запропонували, а то що ж - шило на швайку міняти? Якщо "літак" переміг "аероплан", а потім і "самолёт", то "аеропорт" ще пручається. І "футбол" теж. Час покаже. Залишимо це питання років на сто-двісті - там побачимо.:)

Най щастить!


 
Ludwig Chekhovtsov
Ludwig Chekhovtsov  Identity Verified
Local time: 21:16
English to Russian
+ ...
Літак - це одне з моїх найулюбленіших українських слів Nov 22, 2003

Mariana Prokopovych wrote:

... слово "літак" погане (як ви вважаєте)

А як ви вважаєте, що перемогло?
[/quote]

Я вважаю за погане, коли мовники оперують такими суто військовими поняттями як "перемога", "кращий захист - наступ" тощо.

А що стосується суті, то у мене не було (це Вам лише здалося) і немає ніяких упереджень і заперечень до слова "літак", а лише до прикметників, які від нього походять. Як не було б заперечень до того, що хтось нещодавно назвав свого сина "Ісус Христос", якби не думати про те, як по-батькові будуть зватися його онуки.

З повагою, Людвіг


 
Mariana Prokopovych
Mariana Prokopovych  Identity Verified
Ukraine
Local time: 04:16
Italian to Ukrainian
+ ...
Це не лише військові поняття Nov 22, 2003

Я вважаю за погане, коли мовники оперують такими суто військовими поняттями як "перемога", "кращий захист - наступ" тощо.


Це не лише військові поняття, але й спортивні, тобто стосуються змагання, а в мові справді є певне змагання між словами (метафора!) - запозичення може перемогти в конкуренції питоме слово, маючи певні переваги (напр., для терміна це непрозорість етимології, яка відсікає непотрібні асоціації), або навпаки, рідне (?) слово може витіснити на маргінес (ой! знову!) нестравне (напр., невідмінюване) запозичення.

А що стосується суті, то у мене не було (це Вам лише здалося) і немає ніяких упереджень і заперечень до слова "літак", а лише до прикметників, які від нього походять. Як не було б заперечень до того, що хтось нещодавно назвав свого сина "Ісус Христос", якби не думати про те, як по-батькові будуть зватися його онуки.

З повагою, Людвіг


Насправді люди не називають так своїх синів з зовсім інших міркувань, ніж благозвучність імені і по-батькові. Це було б просто трохи незвично і все. Та й Ваше ім'я не зовсім звичне для того, щоб Ваших дітей називали по-батькові (вибачте за особисте). В мові є уторовані шляхи і вузенькі стежки в хащах (знову метафора!), не треба давати цим стежкам заростати, бо вони теж кудись ведуть і може колись теж стануть уторованими шляхами. Але все з розумом і з поміркованістю.

Даруйте, якщо я Вас неправильно зрозуміла.

З не меншою повагою,

Мар'яна

[Edited at 2003-11-23 00:00]


 
Pages in topic:   < [1 2 3] >


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

Пересадка бруньки і гемодіализ







CafeTran Espresso
You've never met a CAT tool this clever!

Translate faster & easier, using a sophisticated CAT tool built by a translator / developer. Accept jobs from clients who use Trados, MemoQ, Wordfast & major CAT tools. Download and start using CafeTran Espresso -- for free

Buy now! »
Protemos translation business management system
Create your account in minutes, and start working! 3-month trial for agencies, and free for freelancers!

The system lets you keep client/vendor database, with contacts and rates, manage projects and assign jobs to vendors, issue invoices, track payments, store and manage project files, generate business reports on turnover profit per client/manager etc.

More info »